Вкладник є користувачем фінансових послуг, а банк — їх надавачем і несе відповідальність, передбачену ч.5 ст.10 закону «Про захист прав споживачів». Такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду України від 13.03.2017.
У справі No6-2128цс18, яку переглядав ВСУ, встановлено, що після закінчення строку дії договору банківського вкладу, підписаного 26.01.2015 між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та позивачем, останній 27 та 28 квітня 2015 року звертався до установи з вимогою про повернення вкладу та сплату нарахованих процентів. Проте банк коштів не повернув.
За п.4.1 вказаного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання його умов сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.10 закону «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати роботу згідно з договором, за кожний день чи годину прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі 3% вартості послуги, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо вартість роботи не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3% загальної вартості замовлення.
_03_03.png)
