Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Буде встановлено загальне правило: адвокати, нотаріуси, судові експерти, ФОП та юридичні особи, зокрема державні органи, подають до суду процесуальні документи лише в електронній формі за допомогою ЄСІТС або її підсистеми. У разі ненадання таких документів в електронній формі суд зможе постановити ухвалу про стягнення штрафу.
Як відомо, суди, один за одним, зупиняють відправлення паперової кореспонденції учасникам процесу через відсутність коштів. В той же час, ще у 2017 році процесуальними кодексами було передбачено електронний обмін документами. Державні органи досі нехтують цією можливістю, хоча у час війни нагальною є потреба економії державних коштів.
Ввести обов’язок реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, включно з державними органами, встановити загальне правило, відповідно до якого адвокати, нотаріуси тощо, подають процесуальні, інші документи, вчиняють інші процесуальні дії лише в електронній формі за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля) і запровадити штраф у разі невиконання вимог законодавства, - такі пропозиції містить свіжий законопроект.
Так, у парламенті зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» 7574. Проект внесений, у тому числі, членами Комітету ВР з питань правової політики від фракції «Слуга народу» (Денис Маслов, Павло Павліш, Сергій Вельможний).
Мета проекту Закону - запровадження обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.
Як зазначають автори, Указом Президента від 11 червня 2021 року № 231/2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки. У Стратегії визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у галузі інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування через, зокрема, впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.
«Слід зазначити, що із цією метою в українському судочинстві ще з 2017 року триває процес створення Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), яка дала б істотний поштовх електронному судочинству в Україні.
Натомість, лише 5 жовтня 2021 року було офіційно оголошено про запуск перших трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: 1) «Електронний кабінет»; 2) «Електронний суд»; 3) підсистема відеоконференцзв’язку.
Чинним процесуальним законодавством України (частина шоста статті 6 Господарського процесуального кодексу України, частина шоста статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, частина шоста статті 14 Цивільного процесуального кодексу України) встановлено перелік суб’єктів, які реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.
До таких осіб законом віднесено адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб державного та комунального секторів економіки.
Водночас особи, які за законом зобов’язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов’язку, про що свідчить офіційна статистика.
Зокрема, за інформацією Державної судової адміністрації України, з 22.12.2018 року по 04.09.2021 року в підсистемі «Електронний суд» було зареєстровано 7 568 адвокатів, 3 088 юридичних осіб, а з 05.09.2021 року по 19.06.2022 року – 2 541 адвокат, 5 241 юридична особа.
Водночас, за інформацією Національної асоціації адвокатів України лише станом на 1 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі адвокатів України було зареєстровано 61 802 адвоката, з них – 45 659, які реально працюють.
Отже, на сьогодні в підсистемі «Електронний суд» зареєстровано лише 22% адвокатів, які працюють в Україні.
Станом на 1 січня 2022 року відповідно до даних Держстату України в Україні налічувалося 14 221 комунальних підприємства, 10 006 державних та 58 383 комунальних організацій (всього – 82 610).
На цей момент у підсистемі «Електронний суд» зареєстровано лише 10% від такої кількості юридичних осіб», - підкреслюють автори.
Проблема зі зволіканням у реєстрації офіційної електронної адреси, на думку авторів проекту Закону, полягають у тому, що чинне процесуальне законодавство України не містить достатніх важелів і стимулів, які спонукали б суб’єкта до реєстрації такої адреси в ЄСІТС.
Іншими словами, в законі немає серйозних правових наслідків і будь-якої, хоча б найменшої, відповідальності за невиконання такого обов’язку.
Зокрема, Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 Закон України «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, яка передбачає, що під час подання до суду процесуальних документів, передбачених цим Законом, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Водночас, на думку авторів проекту Закону, зазначену норму права не можна розглядати як достатній стимул для суб’єктів, на яких процесуальним законом покладено обов’язок реєстрації в ЄСІТС, створити офіційну електронну адресу. Зазначена норма є стимулом не для спеціальних суб’єктів, а саме для громадян України. Вони не мають обов’язку реєстрації в ЄСІТС, тож держава заохочує їх використовувати електронний документообіг для власної економії. На думку авторів проекту Закону, суб’єкти, яких законодавець за законом зобов’язав мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС та які до цього часу не виконали свого обов’язку,зможуть його ефективно та швидко виконати лише під загрозою негативних правових наслідків.
«Очевидно, що в цій частині процесуальне законодавство підлягає суттєвому переосмисленню.
Крім того, іншою проблемою залишається надмірно широка дискреція зазначених спеціальних суб’єктів подавати документи, вчиняти інші процесуальні дії в паперовій формі.
У цьому разі, весь тягар переведення документів з паперової в електронну форму покладається на суд, що є неприпустимим в умовах і так обмеженого фінансування установ та органів системи правосуддя.
У цьому питанні, керуючись Стратегією, також потрібно внесення суттєвих змін до чинного процесуального законодавства. Якщо однією із цілей державної політики у сфері судоустрою є удосконалення електронного судочинства, то з осіб, яких законодавець уже зобов’язав зареєструватися в ЄСІТС, потрібно розпочинати впровадження ширшого та імперативного використання електронного документообігу в судах.
Немає великих сумніві в тому, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, фізичні особи – підприємці та юридичні особи, зокрема державні органи, органи місцевого самоврядування, у сучасному світі мають можливість подання документів до суду в електронному вигляді.
Тож слід керуватися думкою про те, що особи, які об’єктивно мають можливість подання документів до суду в електронній формі, повинні подавати такі документи саме в електронній формі.
У цьому разі, право на подання документів в паперовій формі для таких осіб можливо залишити, коли це є найзручнішим варіантом для всіх зацікавлених сторін та як виняток (наприклад, надання оригіналів документів у судовому засіданні тощо), але з обов’язковим подальшим дублюванням таких документів в електронній формі на адресу суду в чітко визначений законом строк.
Крім того, виключенню підлягають частина одинадцята статті 242 ГПК України, частина одинадцята статті 251 КАС України, частина одинадцята статті 272 ЦПК України, якими передбачено, що в разі розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зазначені норми вступають у конфлікт з іншою нормою права, яка визначає, що суд направляє рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише в разі відсутності у сторони офіційної електронної адреси (частини третя, п'ята статті 242 ГПК України, частини третя, п'ята статті 251 КАС України, частини третя, п'ята статті 272 ЦПК України).
Отже, виникає ситуація, коли суд у разі надсилання учасникам справи судового рішення в електронній формі зобов'язаний також надіслати його і в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення», - вказують автори.
Отже, проектом Закону запропоновано доповнити ГПК України, КАС України та ЦПК України наступними положеннями:
1) поширити обов’язок реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
2) встановити загальне правило, відповідно до якого адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, фізичні особи – підприємці та юридичні особи, зокрема державні органи, органи місцевого самоврядування, подають процесуальні, інші документи, вчиняють інші процесуальні дії лише в електронній формі за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), яка забезпечує обмін процесуальними документами. Зазначені особи зможуть подавати процесуальні, інші документи в письмовій формі, вчиняти інші процесуальні дії в письмовій або усній формі лише під час участі в підготовчому судовому засіданні чи судовому засіданні, з обов’язковим надсиланням до суду відповідних процесуальних, інших документів в електронній формі. У разі ненадання таких документів в електронній формі суд зможе постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, в порядку та в розмірі, визначеному відповідним процесуальним законодавством;
3) у разі подання документів до суду в паперовій формі іншою особою, яка має офіційну електронну адресу, у разі необхідності суд зможе зобов’язати таку особу надати відповідні документи до суду в електронній формі. У разі ненадання таких документів в електронній формі суд так само може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, в порядку та в розмірі, визначеному відповідним процесуальним законодавством;
4) встановити обов’язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті офіційної електронної адреси (якщо особа, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом, зобов’язана зареєструвати таку адресу в ЄСІТС, або зареєструвала її в добровільному порядку). Отже, у разі не зазначення такої адреси відповідної особою суд зможе,залежно від типу і виду заяви, залишити її без руху, повернути заявнику або залишити її без розгляду;
5) доповнюються положення про відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи, відзив на апеляційну скаргу, відзив на касаційну скаргу – відтепер у разі не зазначення офіційної електронної адреси в ЄСІТС суд буде залишати відповідний процесуальний документ без руху, надаючи строк для усунення недоліків. У разі не виправлення недоліків відповідна заява буде залишатися без розгляду. Закон України «Про судовий збір» пропонується доповнити положеннями про те, що під час подання до суду процесуальних документів, за подання яких за цим Законом справляється судовий збір, в письмовій формі, особами, які згідно з процесуальним законодавством України реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, в обов’язковому порядку, - застосовується коефіцієнт 1,2 для підвищення відповідного розміру ставки судового збору.
Прикінцевими положеннями проекту Закону запропоновано встановити, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, фізичні особи – підприємці та юридичні особи, зокрема державні органи, органи місцевого самоврядування, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом двадцяти днів з дати опублікування цього Закону.
Джерело
_03_03.png)
